Віком прийнято вважати тривалість життя з народження, а мірою виміру — календарні роки. Фактори розвитку організму при цьому не враховуються, і ровесники можуть мати різний психологічний та біологічний вік. Хтось «дорослішає» вже у 14-16 років, а комусь для цього потрібно прожити не менше 25-30 років.
Тривалість життя людей у різні періоди історії
До недавніх пір існувала помилка, що до початку індустріалізації (кінець XVIII століття) тривалість життя людини становила лише 50-60% від сьогоднішніх показників. 30-річних людей вважали «старими», а до 50 років доживали лише одиниці — через важкі умови праці, хвороб та бідності. Насправді це не так, і останні дослідження показують, що ця різниця сильно перебільшена, і в окремі періоди історії людина жила стільки ж (а іноді й довше), ніж сьогодні.
Кам'яний вік
Найменша тривалість життя розумної людини припадає на кам'яний вік, коли він тільки почав свій шлях до цивілізації, і ще не встиг створити всі ті винаходи, які сьогодні допомагають нам виживати і захищатися від негативних впливів навколишнього середовища. Але навіть тоді, в найекстремальніших умовах, страждаючи від голоду, холоду та хвороб, людина могла доживати до 40 років і старше, і про це свідчать археологічні розкопки в місцях стоянок неандертальців і кроманьйонців.
Чому ж середній вік людини у кам'яному віці офіційно становить лише 20 років? Справа в статистиці, до якої було включено дитячу смертність. Так, до 5 років доживало менше половини всіх народжених дітей, але після проходження цієї вікової позначки людина цілком могла дожити і до 30, і до 40 років, і навіть до 50. Проблема полягала в тому, що в міру старіння ставало все важче добувати собі їжу, і люди частіше вмирали не від старості, а від голоду та хвороб.
Античність
В античні часи середня тривалість життя становила 30 років, але це знову не що інше, як середня температура по лікарні. Такий малий усереднений показник пояснюється високою дитячою смертністю, що становила близько 30%. Але якщо дитина доживала до 10-12 років, у нього були всі шанси піти з життя старим. Наприклад, у Стародавньому Римі призовний вік для чоловіків становив 18-60 років, а це означає, що 60-річні воїни були цілком боєздатними, могли тримати в руках щит та меч, і здійснювати тривалі піші переходи.
Серед багатих станів тривалість життя була ще вищою. Так, дослідження показують, що фараон Неферкара Піопі II пішов із життя у 68 років, а Рамсес II – у 90 років. Піфагор помер у віці 75 років, Гіппократ — у 90 років, а Ксенофан Колофонський — у 95 років.
Середньовіччя
Середній вік еліт та простих обивателів відрізнявся у різні періоди Середньовіччя. Серед перших було більше довгожителів через комфортніші умови життя, повноцінний раціон та доступ до медицини. Простолюдини в середньому вмирали на 10-15 років раніше за багатіїв. Так, дослідження показують, що в Англії XIII століття до 10-річного віку доживало 65% населення, до 30 років – 55%, до 50 років – 30%, а до 70-75 років – 7%. Якщо прибрати високу дитячу смертність, то це не такі погані показники, які можна порівняти з багатьма сучасними країнами.
Найнижча тривалість життя в Середньовіччі припадає на XIV століття, коли до Європи прийшла чума. Порівняно з XIII століттям, коли більшість аристократів доживало до 64 років, у XIV столітті ця цифра зменшилась до 45 років. Але вже у XV столітті показники повернулися до вихідних. Простолюдини жили набагато менше — через повальну антисанітарію, бідність і важку фізичну працю.
Цікаві факти
- Наймолодшим марафонцем у світі став Будхіа Сінгх, який пробіг дистанцію у віці 3 років.
- Наймолодшим випускником вузу став Майкл Кірні, який отримав диплом бакалавра в університеті Південної Алабами у 10-річному віці.
- Наймолодшою бабусею у світі стала Мум-Зі — 17-річна дівчина з Нігерії. У 8 років вона народила дочку, а та у свою чергу стала матір'ю у 8,5 років.
- За останні 100 років статеве дозрівання скоротилося на 2 роки: і у хлопчиків, і у дівчаток.
- Наймолодшим доларовим мільярдером у 2007 році став 23-річний Марк Цукерберг — засновник соціальної мережі Facebook.
- В організмі дорослої людини близько 100 трильйонів (10 у 14 ступеня) клітин, з яких щодня помирає близько 100 мільярдів, заміщаючись новими. Через 7-10 років у нашому тілі не залишається жодної «старої» клітини, і за цей час вони повністю «оновлюються».
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що фактичний вік не такий важливий, тим більше — у XXI столітті, коли людство вирішило всі основні проблеми, пов'язані з продовольством, проживанням, гігієною, медициною. Дитяча смертність у цивілізованих країнах сьогодні не перевищує 1-2%, і кожен має шанси дожити до похилого віку, зберігши бадьорість духу та здоровий глузд.
